Українські народні казки

Вовк і семеро козенят

Українська народна казка Полтавщини

Жила коза і були в неї козенята. Зібралася вона одного разу по молоко. Покликала семеро своїх діток і наказала:

— Тільки мені двері відчиняйте, більше нікого не впускайте. Коли я прийду, то заспіваю: «Дівчатка і хлоп’ятка, мої козенятка, ваша матуся прийшла, молочка принесла».

А цю пісню підслухав вовк, який стояв під вікном. Захотів він козенят обдурити. Та голос у вовка був дуже грубий і коли він заспівав, козенята зрозуміли, що то не їхня мама і не впустили його.

Тоді вовк пішов до коваля і той викував йому нове горло. Але й це не допомогло — козенята не впустили вовка в дім, бо побачили його чорні лапи. Довелося вовку йти в пекарню, щоб пекар посипав йому лапи борошном. Почули козенята тонкий голос, побачили білі лапи і відчинили двері. Вовк увірвався і проковтнув їх усіх. Тільки найменше встигло заховатися. Наївся вовк, розлігся на зеленому лужку під деревом і заснув.

Незабаром прийшла коза і не знайшла своїх діток. Тільки найменше розповіло, що сталося. Забрала коза його і пішли до вовка. Та взяла ножиці і розрізала живіт сонному вовкові. Звідти вибігли козенята живі й здорові.

А на їхнє місце коза напхала каміння і зашила.

Прокинувся вовк і відчув таку спрагу, що побіг до криниці. Нахилився він, а каміння потягнуло вниз. Так вовк утопився.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

254 (5012). Вовк і семеро козенят. СУС 123. Записала Притула Анастасія 2008 року. Притула Тетяна Валентинівна (1972). Полтавська область, Семенівський район, Степанівка

Вовк і семеро козенят

Українська народна казка Чернігівщини

Жила собі коза і було у неї семеро козенят. Зробила вона собі хату в лісі. Кожного дня ходила вона в ліс по їжу. Сама йде, а дітям приказує замкнути хату і нікому дверей не одкривати.

Прийде коза додому, постукає рогами у двері і заспіває:

Ой ви, діти, козенята!

Одімкніть, одчиніть!

Ваша мати пришла,

Молока принесла.

Козенята почують матір і одкриють двері. Мати їх погодує і йде в ліс, а козенята замкнуться і ждуть на матір.

Раз вовк почув, як коза співає. Тільки пішла вона в ліс, а вовк підбіг до хати і завив грубим голосом:

Ой ви, діти, козенята!

Одімкніть, одчиніть!

Ваша мати пришла,

Молока принесла.

А козенята й одказують:

— Чуємо, чуємо,—це не материн голос. Наша мати співає тоненьким голосом і приказує не так.

Не одкрили козенята вовкові. Постояв він, постукав та й пішов. Прийшла коза додому, похвалила дітей за те, що вовкові двері не одкрили.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

190 (4372). Вовк і семеро козенят. СУС 123. Записано 8 січня 2008 року. Ярмак Єфросинія Савківна (1924). Чернігівська область, Ніжинський район, Черняхівка