Українські народні казки

Вовк-колядник

Українська народна казка про тварин

Були собі дід та баба, і було в їх семеро овець, курочка рябенька і песик Левонтович. От сидять вони та й кажуть: «Якби це хто нам заспівав — оддали б йому овечку». А вовк підслухав, іде та:

— Із горки на горку дворець,
У діда, у баби семеро овець,
Курочка рябенька, песик Левонтович,
[Віддай, діду, овечку].

— Оддаймо, діду, йому овечку. Взяли і оддали.

Приходе вовк і на другий день:

— Із горки на горку дворець...

Та так ходив, аж поки всіх овець не переносив, і курочку рябеньку, і песика Левонтовича. Іще іде:

— Із горки на горку дворець,
[У діда, у баби семеро овець,
Курочка рябенька, песик Левонтович,
Віддай, діду, бабу].

Дід слухав, слухав, взяв бабу і оддав. Одніс вовк бабу. Ще приходе:

— Із горки на горку дворець...

Думав дід, думав; нічого дать. Взяв і вийшов сам. Вовк і його з’їв.

Походження та примітки

Вовк-колядник. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 162. Зап. І. І. Манжура в с. Вільшана Харківського пов. Час запису не зазначений. Відділ рукописів Бібліотеки Академії наук СРСР (Ленінград)., зібр. № 60, од. зб. 97, арк. 232.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.