Українські народні казки

Вода помогла

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жалілась одна молодичка, що їй от чоловіка жизні немає. Як тіки вони сходяться, так зразу і начинають ругаються і проклинають один одного.Потом чоловік її і бить начав.І так оце в їх було почти каждий день. Терпіла-терпіла молодичка та і пішла шукать шоб їй хтось поміг в отакій біді. Скіки бабок обійшла!

Як тіки вони не заговорювали, та нічого не помагало, ще сильніше почав чоловік бить. Раніше він не пив, а як почали скандалить, так і запив. Ходила вона і по святих місцях молиться, сім п’ятниць поснічала, давала чоловікові пить отвари із трави, та це нічого не давало.

Посовітували добрі люди молодиці сходить до одного дідка. А дідок той жив близенько коло села, коло мостика. Він ловив рибу, людей перевозив на лодці, з цього й жив.

Прийшла молодиця до діда і пожалувалась про свою біду. Старичок послухав її і дав бутилку води,а потом сказав:

— На оцей отвар. Як прийде чоловік додому, візьми оцього отвару в рот, тіки не ковтай, а все время держи в роті. Чоловік тебе не тіки бить перестане, а ще й уважать буде.

Поблагодарила жіночка старичка і пішла додому. Як тіки мужик зайшов у хату, а вона зразу набрала в рот дідового отвару, держе і мовчить. Так пройшов день, другий, цілий тиждень, а чоловік не трога її і пальцем. Радіє молодиця, вихваляє всім цього діда, що поміг їй. Тіки вода в бутилці закінчилася, вони вп’ять почали ругаться і скандалить. Молодиця знову пішла до діда по зілля. Дав їй старик води, а як пішла жінка в третій раз, то він їй сказав:

— Ой, молодичко, молодичко, та хіба ж ти не бачиш, що це звичайна вода. Вона тобі і помогла. Набереш ти її в рот та й мовчиш. Напевно ж не даром кажуть: «Набравши в рот води, слова не скажуть», — а як ти мовчиш, то і чоловікові приходиться мовчать. Бабу всігда б’ють за довгий язик. Старі люди казали: «За губу та по губі». Іди собі з богом та і не кажи нічого проти чоловіка. Все буде у вас ладно.

З того время зажили вони мирненько і дружненько.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Макаренко Галина Степанівна (1943 року народження), Дніпропетровська область, Межівський район, Славне 252 (7397). Вода помогла. СУС — . Записала Коваленко Вікторія 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.