☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Вперта жінка
Українська народна казка Кіровоградщини

Один хазяїн мав дуже вперту жінку. Хоч би розумна була, то можна б якось примиритися, а то ще розуму Господь не дав. Щоб чоловік не сказав, жінка робить все навпаки. Побачив чоловік, що тільки вік з нею переведе, рішив її збутися. Один день каже:

— Завтра я піду на базар, а ти оставайся на хазяйстві. Не думай піти за мною.

— Як це? — каже жінка. — Як ти йдеш, то і я піду.

—А на хазяйстві хто останеться? — каже чоловік.

— Нічого не буде з тим хазяйством, на сусідів оставимо, — каже жінка.

На другий день знову сварка в хаті.

— Оставайся дома, — каже чоловік.

— А чого я? Оставайся ти, то й я остануся, — перечить жінка.

Бачив чоловік, що толку не було, одівся та й іде на базар. Жінка слідом за ним. Йдуть степом, підходять до річки. А річка широка, глибока, а через неї — мостик. Ідуть люди по тому мосту, а тільки він вузенький, можна йти тільки по одному. Каже чоловік жінці:

— Я піду вперед, а ти за мною.

— Ага, знову ти перший! Ні, я піду вперед, — відповідає жінка.

— Ну, йди, тільки май розум, тримайся за поручні і гляди, не скакай у воду.

— Чого це «не скакай»? А як я хочу?

— Та ти втопишся, бо плавать не вмієш.

— Ну і що? — не вгомониться жінка.

Вибігла вона на кладку та й шубовсть у воду, тільки п’ятки блиснули.

— Ну, чоловіче, мабуть ти — удівець, — говорять люди.

Погорював чоловік з год та й узяв іншу жінку — добру і слухняну.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

85 (7965). Вперта жінка. СУС 1365А. Записала Дар’єва А. М. 2010 року. Борійчук Н. А. (1940). Кіровоградська область, Знам’янський район, Суботці