Українські народні казки

Відьмак і місяць

Українська народна казка Чернігівщини

Жив собі відьмак. Голова у нього була величезна, схожа на вовчу, на лапах довжезні кігті. Він кігтями зірки з неба чіпляв, вони тухли і наставала темінь. Якось побачив селянин, що діється, підказав місяцю. Круглий місяць вибіг на небо, закружляв над відьмаком — не дає зірки тушити. Розсердився відьмак, відкусив кусок місяця і проковтнув. Але той у животі став пекти, що й дітись нікуди. Жалібно завив відьмак, побіг у ставок, шубовснув, щоб прохолодитись. Але воно не помогло; тоді виплюнув у воду місячне сяйво, йому відразу й полегшало. Те сяйво по воді розлилося, а вода засвітилася.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

30 (4348). Відьмак і місяць. СУС —. Записала Білоус К. (11 клас) у січні 2008 року. Савченко М. І. (1944). Чернігівська область, Городнянський район, Деревини