Українські народні казки

Вітер у жнива

Українська народна казка Поділля

Жили собі чоловік із жінкою. Довгий час вже вони жили і здалося чоловікові, що почуття дружини до нього вже згасли. От одного разу він її і запитує:

— Жінко, скажи мені, чи ти любиш мене?

А вона йому відповідає:

— Люблю так, як в жнивну пору вітер.

Розсердився чоловік та й зі злості убив дружину.

Оженився чоловік удруге. Пішов із молодою дружиною в поле жито жати. Жнуть, жнуть, а сонце пече немилосердно, що аж піт очі заливає. Аж тут де не взявся вітерець. Дмухнув вітер і зразу ж легше стало. Тоді й згадав чоловік слова своєї жінки, яку вбив. «То й справді вона мене дуже любила, а я скарав її задарма»,- думав каючись він.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

87 (7951). Вітер у жнива. СУС 923А. Записано 2008 року.
Оповідач: Демко Олена Андріївна (1933 року народження) Скала Оратівський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.