Українські народні казки

Вітер, сонце і мороз

Українська народна казка Поділля

Колись стрілися вітер, сонце і мороз. Зачинали сваритися, хто з них найстарший. Сонце каже, що воно, бо пече, гріє дуже сильно. Мороз кріпко морозить і починає кричати, що він старший. А вітер сказав:

— Тихо я подую і захмариться, сонце зайде і не буде світити і пекти.

— А от мороз від мене слабший. Бо я навію кріпко, погода зміниться, буде тепліше, як було, і мороз пройде, — каже вітер.

От бачите хто найстарший. Боятися завжди треба вітру. В природі багато є хмурного, але я боюся вітру саме більше. Коли були мої діти малі, я розповідала їм цю історію, а зараз розповідаю внукам.

Ось і вам казала тепер.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

82 (6036). Вітер, сонце і мороз. СУС —. Записано 27 березня 2008 року. Майхер Якилина Павлівна (1924). Хмельницька область, Старокостянтинівський район, Решнівка