Українські народні казки

Віщий сон

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Не так це вже дуже давно було. Років з сорок або й може менше.

Одна жінка розказала мені тепер, що у неї був брат, звався Володя. І той Володя мав дівчину. Та дівчина купалася і втопилася. Він дуже за нею сумував, сильно плакав. Довго ні з ким не гуляв з дівчат. Але одного разу він був на полях робив, орав у другому селі сусідньому і побачив там дівчину, яка йому дуже сподобалася. От він став до неї ходити. Але якщо він туди йшов, то через місток коло ставка.

І от одного разу він іде і чує, що дуже хтось плаче в очереті хтось. І він рішив піти, думав, що це людина плаче. Захотів спасти ту людину і побіг в очерет шукати, хто ж там,думає, може, там хто покинув дитину. Але проходив по очереті і нікого не знайшов. Він став, злякався дуже, ноги так у нього задерев’яніли, що він не міг поступитися. Але нагадав, що колись йому мама казала: «Якщо не рукою, то хоч в думці перехрестися, і сатана від тебе відійде». От він так став молитися, перехрестився і відпустило йому, перестало плакати. Він вибрався з очерету і пішов на греблю, пішов додому. Прийшов додому, та не міг заснути до цілого ранку. А рано своїй сестрі каже, розказує про це все, що він бачив. Але сестра йому не повірила. Каже:

— Ти тиняєшся ночами, то ще й не те тобі буде показуватися.

І засміялася, і на цьому все. Але пройшов час і Володя пішов знов на те село. І повертався так же само додому пізно і знов же повторилося те саме( щось плакало дуже сильно в очереті). Але він туди вже не пішов рятувати, а прийшов додому і знов сестрі розказав і вона знову не хотіла повірити.

Якось він робив на полі, орав трактором і теж вночі повертався додому. Тут же на цій греблі перекинувся. Він почув сильний плач у очереті, злякався, його торкнуло щось у душі, не справився з рулем і перекинувся. Там і помер.

А сестрі, коли вже Володю похоронили, справили обіди, приснився сон, що мертва дівчина прийшла до сестри прийшла і каже:

— Це я Володю забрала. Я його так сильно любила, що не могла його покинути для когось, для якоїсь дівчини. А тепер він зі мною.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

153 (5202). Віщий сон. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Качалаба Олена Василівна (1937 року народження), село Кищенці, Маньківський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.