Українські народні казки

Ганнуся

Українська народна казка Поділля

Давно-давно красуню Ганнусю видали заміж проти її волі за старого багатого чоловіка. Вона втекла із власного весілля і втопилася у панському ставку. З того часу у селі почали говорити, що Ганнуся місячними ночами ходить коло ставу, плаче, плескає руками по воді і промовляє:

— Ой мамо моя, мамо, що ж ти наробила?!

Пан строго-настрого забороняв людям ловити рибу у своєму ставку і наказав вночі став охороняти. Але сторожі після першої ж ночі відмовлялися, бо казали, що бачили Ганнусю. Пан мав вищу освіту і у таке не вірив.

То одної ночі він пішов сам до ставу, взяв із собою собак і рушницю. Довго він тихо сидів на березі, а тоді раптом почувся тихий свист і собаки покинули пана, хоч і не гавкали. Тоді пан не повірив своїм очам: у довгій білій сорочці з розпущеним волоссям йшла берегом висока дівчина, вона нагиналася до води, плескала руками, ридала і примовляла:

— Ой мамо моя, мамо! Що ж ти наробила?!

Пан протер очі, та він не спав! А Ганнуся наближалася ближче і ближче. Пан хотів вистрілити, рушниця не стріляла. Ганнуся вхопила пана міцними руками і потягла до води. Вона продовжувала кричати страшним голосом:

— Ой мамо моя, мамо! Що ж ти наробила?!

А в цей час голову пана то опускала, то виймала із води. Пан не міг вирватися.

Коли він прийшов до тями, над ним схилився стурбований управитель.

Хай ловлять ту рибу, скільки хочуть! — прохрипів пан. — Мене та Ганнуся трохи не втопила!

— Я ж казав, пане, — відповідав йому управитель і посміхався у вуса.

Не знав пан, що управитель, який походив сам із селям, придумав, як односельцям дозволити рибу ловити і пана розіграти. Насправді то була не утоплениця, а найсильніший хлопець села у жіночій сорочці та волоссі із куделі. Рушницю розрядив сам управитель, і собак від пана відкликав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

143 (6500). Ганнуся. СУС —. Записано 2009 року. Москальчук Василь Іванович (1928). Вінницька область, Барський район, Попівці