Українські народні казки

Гори, гори, пічко

Українська народна казка Поділля

Гори, гори, пічко, грійся калічко.

Нащо ти, дідуню, коробочку шиєш?

Попілець збирати.

Нащо той попілець?

Сучку годувати.

А де ж тая сучка?

Побігла за море брехати.

А де ж теє море?

Барвінком заросло.

А де ж той барвінок?

Дівчата зірвали.

А де ж ті дівчата?

Хлопці забрали.

А де ж тії хлопці?

В ліс повтікали.

А де ж той ліс?

Коровиця зіла.

А де ж тая коровиця?

Довбенька забила.

А де ж тая довбенька?

Червачки сточили.

А де ж тії червачки?

Когутик подзьобав.

А де ж той когутик?

Полетів на війну сватати попівну.

Попівна впала з полиці

Та й побила циці.

Піп упав з печі

Та й побив плечі.

А дитя — з колиски

Та й побило писки.

Все!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

41 (5993). Гори, гори, пічко. СУС —. Записано Г. Маланчук 2008 року. Корошкова Галина Трохимівна (1939). Хмельницька область, Деражнянський район, Кальня