Українські народні казки

Горобець

Українська народна казка про тварин

Серед птахів є він найгірший злодій. Він потрафить знайти найменшу дірку, залізти через неї до комори чи куди інде, наїстися і шкоду зробити.

Так велося, що через горобця усіх пташок злодіями стали називати, Злетілися усі птахи на раду і вирішили, що треба злодія покарати. Зловили горобця, закували і кинули у тюрму.

Але і тут йому хитрість допомогла. Недовго відбував кару — потрафив якось вкрастися на волю. Але ноги не було кому розв’язати. Тепер дехто дивиться і питає:

— Чого горобець скаче, а не ходить, як усі птахи?

Тому, що ниньки має лапки зв’язані, що в тюрмі зв’язали, Є ще така приповідка: скаче, як горобець.

Походження та примітки

Горобець. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. С. Г. Пушик у с. Стриганці Івано-Франківського р-ну від В. К. Бельбаса. Час запису не зазначений. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 901, арк. 3.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Горобець

Українська народна казка Чернігівщини

Жив собі один чоловік і був він дуже бідний. Була в нього убога, стара хата і не було чого їсти. Ішов він якось по дорозі та й побачив маленького горобця, який був поранений. Чоловік узяв його до себе додому, вилікував, вигодував. І горобець кудись пропав.

Являється якось до бідняка з насіниною. Чоловік посадив зернину в землю. І ось через рік виріс з неї величезний гарбуз. Чоловік зрадів. І став дуже багатий і щасливий.

Але був у нього сусід, дуже заздрісний та жадний. Почав цей сусід розпитувати в чоловіка, як той став багачем. Так розказав він про горобця, якого врятував від загибелі, і про зернину. Сусід уважно вислухав і пішов додому. Насипав під ґанком пшениці, а сам заховався за углом хати і жде. Злетілись горобці та й почали клювати. Тоді чоловік як кидане палицю по них. Та й зламав одному крило. Забрав додому, почав лікувати, годувати та так, що той ледь не помер від його лікування. Нарешті горобець одужав і втік від сусіда.

Через кілька днів вертається до нього з насіниною. Сусід зрадів, що стане дуже багатим. Посадив зернину і жде. Через рік виріс з зернини дуже великий гарбуз. Чоловік розрізав його, але з нього не посипалися гроші, а вилетів великий рій бджіл, які закусали його мало не до смерті.

З того часу чоловік став добрішим до звірів і до всіх людей, допомагав всім, хто потребував допомогти

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

193 (5255). Горобець. СУС — 735****. Записала Маглич Лілія 2008 року. Забуш Валентина Михайлівна (1941). Чернігівська область, Менський район, Макошино