Українські народні казки

Горобчик та бадилинка

Українська народна казка про тварин

Сів горобчик на бадилинці. «Колиши мене!» — «Не буду!» — «Я піду до кози, най тя оглодзи». — «То іди». Приходить до кози: «Козонько! Іди бадилинку глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до вовка, най тя з’їсть». Приходить до вовка та й каже: «Вовче! Іди козу їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Що не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Що не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до стрільця, щоб тебе застрілив». Приходить до стрільця: «Стрільче! Іди вовка бити!» — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду». — «Я піду до вогню, щоб тебе спалив». Приходить горобчик до вогню: «Вогню! Іди стрільця палити». — «Нащо стрільця палити?» — «Бо не хоче вовка бити». — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до води, най тя заллє». Приходить до води: «Водо! Іди вогонь заливати!» — «Нащо вогонь заливати?» — «Бо не хоче стрільця палити». — «Нащо стрільця палити?» — «Бо не хоче вовка бити». — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до волів, най тя вип’ють!» Приходить до волів: «Воли! Ідіть воду пити». — «Нащо воду пити?» — «Бо не хоче вогню гасити». — «Нащо вогонь гасити?» — «Бо не хоче стрільця палити» — «Нащо стрільця палити?» — «Бо не хоче вовка бити». — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до колодки, най тя заб’є».

Приходить до колодки: «Колодко! Іди вола бити». — «Нащо вола бити?» — «Бо не хоче води пити». — «Нащо воду пити?» — «Бо не хоче вогню гасити». — «Нащо вогонь гасити?» — «Бо не хоче стрільця палити». — «Нащо стрільця палити?» — «Бо не хоче вовка бити». — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати». — «Не піду!» — «Я піду до хробаків, най тя розточуть». Приходить до хробаків: «Хробаки! Ідіть довбиньку розточіть». — «Нащо довбиньку точити?» — «Бо не хоче волів бити». — «Нащо волів бити?» — «Бо не хочуть воду пити». — «Нащо воду пити?» — «Бо не хоче вогню гасити». — «Нащо вогонь гасити?» — «Бо не хоче стрільця палити». — «Нащо стрільця палити?» — «Бо не хоче вовка бити». — «Нащо вовка бити?» — «Бо не хоче кози їсти». — «Нащо козу їсти?» — «Бо не хоче бадилинки глодати». — «Нащо бадилинку глодати?» — «Бо не хоче горобця колисати».

Хробак до колодок, колодки до волів, воли до води, вода до вогню, вогонь до стрільця, стрілець до вовка, вовк до кози, коза до бадилинки! А бадилинка горобця-молодця: «Лю-лю-лю-лю!»

Походження та примітки

Горобчик та бадилинка. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 2015/І. Зап. в середині XIX ст. на Поділлі. Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 282—283.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.