Українські народні казки

Горщик каші

Українська народна казка Полтавщини

Жила собі дівчинка. Одного разу пішла вона до лісу по ягоди і зустріла стареньку бабусю. Та привіталася і попросила у дівчинки ягід. Дівчинка дала, а бабуся сказала:

— За те, що ти добра, я тобі дам горщик. Ти скажи: «Раз, два, три — горщик вари!». І він буде варити тобі смачну кашу. А коли скажеш: «Раз, два, три — більше не вари!» — перестане.

Подякувала дівчинка, взяла горщик і пішла додому. Мама дуже зраділа, коли побачила горщик.

Одного дня дівчинка пішла по квіти, а мати захотіла каші. Вона сказала:

— Раз, два, три — горщик вари!

Варить горщик, а жінка не знає, як його зупинити. Вже вся кімната повна каші, вже й на вулиці каша. Аж ось дівчинка прийшла і крикнула:

— Раз, два, три — більше не вари!

І горщик перестав варити кашу.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

144 (7145). Горщик каші. СУС —. Записала Сидоренко Світлана 2009 року. Сидоренко Володимир (1925). Полтавська область, Кобеляцький район, Кобеляки

Горщик каші

Українська народна казка Кіровоградщини

Жила якось дівчина. От пішла вона в ліс за ягодами. Одну ягідку бере, іншу примічає. Назбирала повний кошик і вже збиралася додому повертатися, коли раптом побачила стареньку бабусю.

— Пригости мене ягідками, будь ласка, — попросила стара.

— Беріть, пригощайтеся, — відказала дівчина і простягнула повний кошик зі спілими ягодами.

Поїла бабуся та й каже:

— За те, що ти для мене ягід не пошкодувала, я віддячу тобі. Ось тобі горщик. Лише промовиш: «Один, два три, горщик, вари!» і він почне варити смачну солодку кашу. А скажеш йому: «Один, два три, більше не вари!» і він перестане варити.

— Дякую вам, бабусю, — сказала дівчина і стала з цікавістю розглядати горщик. А стара раптом зникла, наче її ніколи й не було.

Прийшла дівчинка додому, показала горщик матері. Зраділа мати такому подарунку. Та й як не радіти? Без праці та клопоту на обід завжди смачна солодка каша готова.

От якось пішла дівчина з дому, а мати поставила перед собою горщик і каже:

— Один, два, три, горщик вари!

І почав він варити. Багато каші наварив. Мати наїлася вдосталь, а горщик все варить і варить кашу. Як його зупинити? Жінка забула ті слова, і горщик не зупинявся.

Вже каша полізла з горщика, вже й кімната повна каші, вже й у прихожій каша, вже й на вулиці тече рікою. А горщик все варить і варить.

Перелякалася жінка, побігла за дочкою, а та вже й сама додому поспішає, бо побачила, що на вулиці робиться. Дівчина відчинила двері і голосно крикнула:

— Раз, два, три, більше не вари!

Перестав горщик варити кашу. А вареної каші було стільки, що кому треба було з селища в місто поїхати, мусив собі дорогу проїдати. Тільки ніхто на це не скаржився, бо дуже смачна каша була.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

170 (8058). Горщик каші. СУС —. Записала Карасовська Аліна 2010 року. Паламарчук Наталія Сергіївна (1975). Кіровоградська область, Голованівський район, Свірневе