Гостинець батькові Українська народна казка Полтавщини
Їде чумак до Криму та й питає батька:
— Якого вам, тату, гостинця привезти?
— А ти, сину, збирай недоїдки та крихти, які залишаються після їжі, та їх посуши. Ото і буде мені гостинець.
От як виїхали чумаки, у кожного багато хліба. Їдять вони, не шкодують, те, що зосталося — не шанують. А він усе в торбинку збирає. Товариші сміються та й питають, навіщо йому це.
— Та оце батько такого гостинця попросив.
Трапилося їм так, що від слободи до слободи треба було три дні їхати. Усі харчі закінчилися. Тоді вони згадали про торбинку з недоїдками. Так і прохарчувалися три дні.
Приїздить чумак додому, а батько питає:
— Ну, що, сину, привіз мені гостинця?
— Ні, тату, трапилося так, що з’їли ми ваш гостинець.
А батько й каже:
— Ну, то дарма, я тобі це сказав тому, що в дорозі може всяке статися, то щоб був запас.
Гостинець батькові Українська народна казка Чернігівщини
Їде раз чумак у Крим та й питає батька:
— Якого вам, тату, гостинця з дороги привезти з дороги?
— А ти, — каже сину, — збирай недоїдки та крихти, що зосталися після їди та посуши — ото мені й буде гостинець.
От, як виїхали, спершу в кожного було багато хліба, їдять та не шкодують. А він усе те, що зостається, збирає та в торбинку складає. Товариші сміються, питають, навіщо він це робить.
— Та це, — каже, — батько казали, щоб я їм цього на гостинця привіз.
От випало їм їхати через таке місце, що від слободи до слободи треба три дні
їхати, а хліб уже весь з’їли і купити ніде. Тоді згадали про торбинку з недоїдками та й прохарчувалися три дні. Приїздить той чумак додому. Батько й питає його:
— А що, сину, чи привіз ти того гостинця, що я казав?
— Ні, — каже, — я усю дорогу зберігав, та як верталися, так нам отаке й случилось, то ми й поїли.
— Ну, то дарма, це я тобі казав саме нa той випадок. Якби в дорозі ось таке трапилося.