Українські народні казки

Гостинець батькові

Українська народна казка Полтавщини

Їде чумак до Криму та й питає батька:

— Якого вам, тату, гостинця привезти?

— А ти, сину, збирай недоїдки та крихти, які залишаються після їжі, та їх посуши. Ото і буде мені гостинець.

От як виїхали чумаки, у кожного багато хліба. Їдять вони, не шкодують, те, що зосталося — не шанують. А він усе в торбинку збирає. Товариші сміються та й питають, навіщо йому це.

— Та оце батько такого гостинця попросив.

Трапилося їм так, що від слободи до слободи треба було три дні їхати. Усі харчі закінчилися. Тоді вони згадали про торбинку з недоїдками. Так і прохарчувалися три дні.

Приїздить чумак додому, а батько питає:

— Ну, що, сину, привіз мені гостинця?

— Ні, тату, трапилося так, що з’їли ми ваш гостинець.

А батько й каже:

— Ну, то дарма, я тобі це сказав тому, що в дорозі може всяке статися, то щоб був запас.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

257 (5020). Гостинець батькові. СУС -981А**. Записала Онищенко Аліна 2008 року. Львова Наталія Григорівна (1952). Полтавська область, Семенівський район, Степанівка

Гостинець батькові

Українська народна казка Чернігівщини

Їде раз чумак у Крим та й питає батька:

— Якого вам, тату, гостинця з дороги привезти з дороги?

— А ти,- каже сину,- збирай недоїдки та крихти, що зосталися після їди та посуши — ото мені й буде гостинець.

От, як виїхали, спершу в кожного було багато хліба, їдять та не шкодують. А він усе те, що зостається, збирає та в торбинку складає. Товариші сміються, питають, навіщо він це робить.

— Та це,- каже,- батько казали, щоб я їм цього на гостинця привіз.

От випало їм їхати через таке місце, що від слободи до слободи треба три дні

їхати, а хліб уже весь з’їли і купити ніде. Тоді згадали про торбинку з недоїдками та й прохарчувалися три дні. Приїздить той чумак додому. Батько й питає його:

— А що, сину, чи привіз ти того гостинця, що я казав?

— Ні,- каже,- я усю дорогу зберігав, та як верталися, так нам отаке й случилось, то ми й поїли.

— Ну, то дарма, це я тобі казав саме нa той випадок. Якби в дорозі ось таке трапилося.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

51 (4157а). Гостинець батькові. СУС — 981А**. Варіант 4153. Записала Ридзала В. М. 2007 року. Макаренко Ганна Михайлівна (1929). Чернігівська область, Бобровицький район, Рудьківка