Українські народні казки

Гостинець батькові

Українська народна казка Полтавщини

Їде чумак до Криму та й питає батька:

— Якого вам, тату, гостинця привезти?

— А ти, сину, збирай недоїдки та крихти, які залишаються після їжі, та їх посуши. Ото і буде мені гостинець.

От як виїхали чумаки, у кожного багато хліба. Їдять вони, не шкодують, те, що зосталося — не шанують. А він усе в торбинку збирає. Товариші сміються та й питають, навіщо йому це.

— Та оце батько такого гостинця попросив.

Трапилося їм так, що від слободи до слободи треба було три дні їхати. Усі харчі закінчилися. Тоді вони згадали про торбинку з недоїдками. Так і прохарчувалися три дні.

Приїздить чумак додому, а батько питає:

— Ну, що, сину, привіз мені гостинця?

— Ні, тату, трапилося так, що з’їли ми ваш гостинець.

А батько й каже:

— Ну, то дарма, я тобі це сказав тому, що в дорозі може всяке статися, то щоб був запас.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

257 (5020). Гостинець батькові. СУС —981А**. Записала Онищенко Аліна 2008 року.
Оповідач: Львова Наталія Григорівна (1952 року народження), Степанівка, Семенівський район, Полтавська область