Гуси Баби Яги
Українська народна казка Чернігівщини

Жили собі чоловік і жінка, мали сина і дочку. Якось вони поїхали в город, а дівчинці кажуть:

— Ти наглядай за Івасиком, бо ти старша. А ми вам гостинців привеземо.

Поїхали вони в город, а дочка десь загуляла з дівчатами. Івасик сидів біля них на камені. От летіли гуси, вкрали Івасика і понесли до Баби Яги. А дівчинка кинулась — немає братика. Вона давай його шукати. Бігла за гусьми, аж бачить, протікає молочна річка. І каже дівчинці:

— Дівчинко, скинь з мене камінь!

Вона по силкувалася, витягла камінь з річки і вода забурлила.

Бачить далі, стоїть яблунька і каже до неї:

— Дівчинко, струси з мене яблучка, а то мої гілочки гнуться.

Дівчинка залізла на дерево, потрусила яблучка і пішла далі. Біжить, а там пічка стоїть. І каже вона:

— Дівчинко, помаж мене, бо дощі підуть і я зовсім розвалюся.

Дівчинка помазала її і побігла. Прибігає до хатки Баби Яги, що стояла на трьох ніжках. І чорний кіт ходить навкруг хати й не пускає нікого. А там, всередині сидить Івасик. Вона думає, як це брата забрати звідти. Дала котові ногу пташину, той наївся і заснув, a то Баба Яга не давала йому їсти.

Ввійшла дівчинка в хату, а Баби Яги немає. Івасик з сестрою стали бігти назад. Біжать, біжать, стоїть пічка. А по дорозі женуться гусі. Вони просять пічку, щоб заховала їх. Пічка й каже:

— Залізайте до мене, я вас заховаю.

Вони заховалися, а гусі пролетіли далі. Біжать, біжать, аж стоїть яблунька. А гусі побачили дітей і вернулися назад. От вони й просять яблуньку, щоб заховала їх. Дерево накрило їх своїми гілками і гусі полетіли.

Ось уже вони до річечки добігають, а гусі ззаду наздоганяють. Річка заховала їх у своїй пінці. Пішли діти додому, а тут і батьки з базару приїхали. Навезли гостинців і навіть не знали, що трапилося з їхніми дітьми.