Українські народні казки

Гуска золота

Українська народна казка Кіровоградщини

Було у чоловіка два сини — розумний і дурник. От якось старший син пішов у ліс по дрова. Мати дала йому смачного пирога і пляшку вина, щоб не зголоднів і пити було. У лісі він зустрів старого чоловіка, який привітався й сказав:

— Дай мені шматок пирога і ковток вина, будь ласка.

Але розумний відповів:

— Я тобі дам, а сам що їстиму?

Та й пішов далі, став рубати дерево і розрубав руку. Мусив іти додому перев’язати рану. Тоді сказав дурник:

— Тату, дозволь мені піти нарубати дров.

— Якщо брат не зміг, то ти взагалі калікою зостанешся, сиди дома.

Проте дурник уговорив батька. Положила йому мати коржа, на воді замішаного та у попелі спеченого, і пляшку скислого пива.

Прийшов дурник до лісу й побачив сивого чоловіка, який сказав :

— Дай мені шматок коржа, ковток пива бо я їсти хочу.

Дурник відповів:

— Якщо тобі така їжа до смаку, то сідай поснідаємо.

Сіли, поїли. А чоловік і каже:

— На тобі золоту гуску за твоє добре серце.

І простягнув мішок, а у цьому мішку була гуска із золотим пір’ям.

— Подаруєш одну пір’їну батькові тої дівчини, яку захоч мати в жонах, — сказав старець і зник.

Той, недовго думаючи, подарував пір’їну королю, який і віддав за нього свою дочку. Жили вони разом довго-довго, пізніше дурнику дістався спадок короля, який згодом помер.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Порівняйте з варіантом 271 (8172). Золота гуска. М. Зінчук.

224 (8123). Гуска золота. СУС —. Записала Клименко Анастасія 2010 року. Зозуля Лідія Василівна (1947). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Добровеличківка