Гуска золота
Українська народна казка Кіровоградщини
Було у чоловіка два сини — розумний і дурник. От якось старший син пішов у ліс по дрова. Мати дала йому смачного пирога і пляшку вина, щоб не зголоднів і пити було. У лісі він зустрів старого чоловіка, який привітався й сказав:
— Дай мені шматок пирога і ковток вина, будь ласка.
Але розумний відповів:
— Я тобі дам, а сам що їстиму?
Та й пішов далі, став рубати дерево і розрубав руку. Мусив іти додому перев’язати рану. Тоді сказав дурник:
— Тату, дозволь мені піти нарубати дров.
— Якщо брат не зміг, то ти взагалі калікою зостанешся, сиди дома.
Проте дурник уговорив батька. Положила йому мати коржа, на воді замішаного та у попелі спеченого, і пляшку скислого пива.
Прийшов дурник до лісу й побачив сивого чоловіка, який сказав :
— Дай мені шматок коржа, ковток пива бо я їсти хочу.
Дурник відповів:
— Якщо тобі така їжа до смаку, то сідай поснідаємо.
Сіли, поїли. А чоловік і каже:
— На тобі золоту гуску за твоє добре серце.
І простягнув мішок, а у цьому мішку була гуска із золотим пір’ям.
— Подаруєш одну пір’їну батькові тої дівчини, яку захоч мати в жонах, — сказав старець і зник.
Той, недовго думаючи, подарував пір’їну королю, який і віддав за нього свою дочку. Жили вони разом довго-довго, пізніше дурнику дістався спадок короля, який згодом помер.