Українські народні казки

Давня казка

Українська народна казка Полтавщини

Давно те діялось. Жив у нашому селі звичайний собі чоловічок. Та мав жінку дуже ж таки злу. Одного разу, натерпівшись від неї наруги, дав доброї прочуханки, загорнув у манаття, відвіз далеко й викинув у глибокий яр. Ще й примовив:

— Нехай тебе тут чорти візьмуть!

Але згодом пересердився, стало жалко жінку, тож вирішив простити їй усі гріхи й вернути додому. Змотав довжелезну вірьовку, поїхав на те місце, де полишив жінку, опустив один кінець у прірву, а другий тримає в руках. Час від часу пробує, чи не зачепилася жінка за мотузку. Раптом мотузка натягнулася.

— Слава тобі, Боже! — зрадів чоловік. — Жива! Витягну — розцілую, все забуду.

Тягне з усієї сили вірьовку, аж бачить, що то не жінка, а дідько з рогами.

— 3гинь, нечиста сило! — перехрестився чоловік.

Та дідько благає:

— Не кидай назад, все своє життя тобі служитиму. Порятуй! Я тут з братами жив мирно у спокої, доки з’явилася якась жінка, відтоді у нас усе шкереберть, так усе переколотила, не життя, а пекло! Порятуй!

А от що чоловік вчинив після цього, про те казка чомусь мовчить.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

156 (4805). Давня казка. СУС 1164. Записала Жиглій Тетяна 2008 року. Гусак Тетяна Омелянівна (1922). Полтавська область, Зіньківський район, Лютенські Будища