Українські народні казки

Даринка та пролісок

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Це було давно. Жила на світі дівчинка на ім’я Даринка, їй було вісім років. Вона хворіла на сухоти. Жила на кінці села і коло них не було дітей, з якими вона могла гуляти. Даринка дуже любила квіти, і вона дуже раділа, як коло її віконця розквітали квіти, також вона любила пору року весну, а саме коли в березні розпускалися проліски. Даринка любила ходити по проліски до лісу і робила букети.

Одного разу, коли вона пішла до лісу за квітами, на неї напав вовк. Вона дуже злякалася. На її щастя поблизу були мисливці і вони врятували маленьку Даринку. В неї спитали, чому вона до лісу пішла сама, а дівчинка відповіла їм, що вона хотіла зробити мамі подарунок. Мисливці допомогли їй назбирати квітів, а потім провели її додому.

Коли вона подарувала мамі квіти, вона дуже зраділа. Даринка не розповіла, що з нею трапилося у лісі. А на другий день дівчинка захворіла, їй стало дуже погано. Лікарі не могли їй нічим зарадити. Дівчинка попросила маму, щоб вона принесла їй пролісків з лісу. Коли мати повернулася з лісу, то була дуже засмучена, бо не могла знайти квіти. Даринці з кожним днем ставало все гірше й гірше. Її батьки втратили надію на те, що вона коли-небудь одужає.

Одного дня до неї прийшов хлопчик з сусіднього села, в гості провідати, його звали Павликом. Коли він дізнався, що дівчинка хоче пролісків, то хутко одягнувся і побіг до лісу за квітами.

А коли повернувся, то в нього в руках був лише один пролісок, який він віддав

Даринці. Вона дуже зраділа цьому, і їй відразу ж стало ліпше. А вже через кілька

днів вона видужала і могла гратися з хлопчиком.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

86 (5559). Даринка та пролісок. СУС —, новотвір. Записано 2008 року. Коваленко Лідія Іванівна (1956). Черкаська область, Чигиринський район, Топилівка