Українські народні казки

Дарунок гадюки

Українська народна казка Гуцульщини

Були чоловік і жінка. Були вони великі ґазди, мали велике ґаздівство: чотири корові, свині, кури. І взяли вони собі служницю. Та служниця все їм помагала робити. І сподобала вона собі одну корову, яка давала найбільше молока і була краща від усіх. Спершу не була вона така файна, а то стала краща від усіх. Чоловік здивувався з того і каже до жінки:

— Що є, що ця корова зробилася найкраща від усіх? Я мушу підоздрити нашу служницю.

А жінка каже йому:

— Ти знаєш що? Піди до стайни і ляж у ясла. І будеш бачити, що вона з тою коровою робить.

Чоловік так і зробив. Ліг у ясла і дивиться, як дівчина корови доїть. Сіла вона під тою самою коровою, а з-під ясел вилазить гадюка. Вона надоїла в мисочку молока і подала гадюці. Гадюка випила і сховалася. Дівчина сховала мисочку, подоїла корови і пішла до хати.

А ґазда приходить до хати і каже жінці:

— Ти знаєш що, жінко? Наша Марійка годує в стайни гаддя. Треба її відослати від нас геть.

Накричав він на ту дівчину і сказав, щоб вона вибиралася від него геть. Дівчина плакала, не хотіла йти, але не мала що робити.

Коли вона йшла від них, ґазда дав їй ту саму корову. Зібрала вона свої клунки й пішла. Вона веде корову, а за нею й за коровою лізе гадюка. Дівчина плакала, люди ззиралися на це.

Влаштувалася вона жити в бідній хатині. Прийшов хлопець, посватав її, і відбувається весілля. Прийшли вони з шлюбу, сіли за стіл, іде почесне. Прийшла його родина, сходяться люди, дають дари. Коли нараз крик надворі:

— Гадюка лізе!

Молода скричала, щоб гадюку пропустили. Люди зробили їй дорогу, вона перелізла через пороги, така здорова, груба, полізла попід стіл, вилізла молодій на коліна, підоймила голову над столом і скинула зі своєї голови у таріль диямент. Потім піднялася, поклала голову дівчині на плечі, подякувала їй за те, що вона її годувала, злізла й полізла геть. Отак віддячилася сироті-дівчині гадюка.

Той чоловік жалував, що нагнав її з коровою, але пропало.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області
27 грудня 1982 року
Оповідач: Молодило Анна Михайлівна (1922 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.