Українські народні казки

Два вовки й лис

Українська народна казка про тварин

Два вовки спорили за тоє, у кого з них острійші зуби. Спор продовжувався, і — як то звичайно буває в таких случаях — оба горячилися, нічого не доказуючи і не хотячи уступити один одному. В той час проходив мимо них знайомий їм лис. Вовки вдалися до нього з просьбою, аби він був посередником межи ними й рішив правосудно їх спор.

— Друзі мої, — сказав їм лис, — мені здається тут не слов потреба, лиш діл. Якби ви хотіли трошки погризтися, то легко було би рішити, на чиїй стороні перевага.

Вовки не могли одкинути такої мудрої ради. Межи ними почалася славна бійка; зуби обох противників задзвонили, як мечі; де впивався ними один, там у другого летів клок шерсті або текла чорна кров струями. Наконець оба утомились і впали закривавлені на землю.

— Прекрасно! — сказав лис — Тепер видно, що ви не уступаєте один другому в остроті зубів і в іскустві уживати їх. Одпочиньте собі трошки, а я тим часом приведу сюди старого приятеля, пастуха од овець, щоби він вас вилікував.

Походження та примітки

Два вовки й лис. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Наводиться за рукописним збірником середини XIX ст.: «Іван Гушалевич. Матеріали до шкільної читанки». Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника., фонд бібліотеки «Народний Дім», п. № 13, од. зб. 109, арк. 24.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.