Українські народні казки

Два куми-злодії
Українська народна казка Закарпаття

Були собі два куми многодітні. Бідноваті були. Та й прийшов кум до кума та каже:

— Куме, знаєш що? Мої діти так би хотіли їсти огірки. Підемо до того чоловіка в керт по вечері вночі. Бо моя жона не насадила.

— А я люблю їсти диню, з молоком зварену, — каже другий кум. Як погасилося світло в хижах і люди полягали спати, вони пішли в той керт красти то, що їх кортіло. Єден кум добре припасав сорочку та рве собі в пазуху огірки. А другий виломив єдну диню й перевер через пліт. Та й у потемку намацує, де би ще другу диню найти, ще більшу.

А в той час ішли шандари путьом та й почули, що щось там шелестить у керті. Та й гойкають:

— Хто там?!

Той, що дині крав, кинув диню через пліт і сам за нею скочив. А той, що напхав у пазуху огірків, був тяжкий, не міг перелізти, зачепив черевом за пліт і впав дуба на голову. І його схопили в руки шандари. Питають його шандари:

— Хто то був з тобою? Хто втік?

— Не знаю.

— Не повіш, будемо бити.

Напудився він, що його будуть бити, та й повів шандарам, як кум пишеться.

— А ти що маєш?

— Огірки.

— Показуй.

Він витягнув сорочку з-за пояса — й висипалися огірки. Наказують:

— Лягай на землю вдолину лицем. Ще не б’ють, а він йойкає:

— Аби-сте ня, панцю, не били!

— Стягай гаті, — кажуть йому.

Стягнув він гаті, а вони беруть огірка та пхають йому в зад. Пхають, а він сміється. Звідають шандари його:

— Що смієшся? Не болить тя?

— Болит ня, панцю, дуже, айбо мені смішно: як ви тому диню запхаєте, кеть мені огірка не можете забити?

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Латірка, Воловецького району, Закарпатської області
12 вересня 2002 року
Оповідач: Соломка Олекса Ількович (1929 року народження)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.