Українські народні казки

До пари

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Ідуть троє святих. А жарко так, що годі. Так хочеться їм води. От ідуть вони селом, бачать, дівчина порається попід хатою, та така гарна. Перший святий і каже дівчини:

— Дай-но води напитися!

А вона відказує:

— Підождіть, я зараз холодної, свіженької витягну.

Витягла води, понапивалися святі та й ідуть Бачать, лежить такий гарний парубок під яблунею, а яблуня така рясна-ряснюща. Юнака пообсідали мухи, та він лінується навіть відігнати їх. Другий святий показав на хлопця і сказав:

— Оце ж йому та дівчина до пари, бо і йому ж треба на світі жити.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

249 (5314а). До пари. СУС 822. Записано 2008 року.
Оповідач: Коваль Таміла Дмитрівна (1936 року народження), село Яблунівка, Лисянський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.