Добро і життя

Українська народна казка Кіровоградщини

Не за високими горами, не за дрімучими лісами, не за глибокими морями, а в невеличкому степовому селі жило молоде подружжя. Чоловіка звали Петром, а жінку — Килиною.

Щодня вона вранці вставали, порались і в поле поспішали. Жили вони дружно. Мали їсти, пити, хатинку, та не давав їм Бог дитинку. Та Петро дуже дружину кохав, про неї дбав. От так і жили.

Та одного разу молоде подружжя посварилося. Бо Петро після роботи не жінці допомагав, а вже біля неділі в клуні пропадав.

Ще навесні до Петрової хати прилетіли дві ластівки. Під стріхою звили гніздечко, виклали пір’ячком, знесли яєчок і висиділи зграйку маленьких пташенят. Петро радів, як мала дитина. Але пішов дощ і гніздечко впало. Чоловік забрав пташенят до клуні, дозирав їх, годував.

А сьогодні, повертаючись з поля, серед трав, недалеко від струмочка, Петро побачив лельку, а біля неї стояв її коханий.

Чоловік не звертав уваги на бурчання дружини і забрав птахів додому. У неї була поранена ніжка. І до самого вечора Петро, забувши про все, не виходив з клуні. Так було щодня. Чоловік дбав про птахів, а Килина гнівалася. Коли ластів’ята і лелька могли уже літати, випустив на волю. Щоб ластів’ята знайшли своїх маму і тата, а лелька — коханого.

Минуло літо і настала осінь. Птахи полетіли у вирій. Усю землю завіяло снігом. А потім і зима минула.

Надворі гріло сонечко. Пташки з теплих країв, прилетіли, всюди весело. А Петро сидить зі своєю жінкою на призьбі і сумує. Аж раптом до їхньої хати прилетіло четверо ластівочок і почали ліпити гніздечка. А згодом і лелеки з’явилися, довго кружляли, та й вони взялися до роботи.

Петро радів, а дружина, дивлячись на свого чоловіка, і сама посміхалась. І недарма. Через певний час у них народився синочок.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

313 (8216). Добро і життя. СУС —. Записано 2010 року. Боросан Лідія Григорівна (1934). Кіровоградська область, Устинівський район, Березівка