Дурень думкою багатіє
Українська народна казка Кіровоградщини
Пішов один хлопець на базар продати корзину яєць. Іде він та й каже собі:
— Ось несу я три сотні яєць. Продам їх на базарі по дєнюжці за одне. Виручу триста дєнюжок та й куплю собі порося. Викормлю його і принесе воно мені дванадцять малих свинок. Підростуть вони і кожна принесе по дюжині поросят. Викормлю всіх і поведу на базар продавати. Потім куплю собі добру коняку і буду їздити.
Задумався хлопець, а палка з плеча послизнулась і впала. Корзина бух на землю, яйця розбилися. Заплакав хлопець:
— От горе! Пропало все моє добро!
Підбирає ті яйця, що не розбилися, аж раптом бачить, слідом за ним іде чоловік. Стидно стало хлопцю і він спитав:
— Скажи, відколи ти йшов за мною?
А той йому у відповідь:
— З того часу, як ти почав багатіти, і допоки все не пішло прахом.