Українські народні казки

Дядько, пан і чорт
Українська народна казка Бойківщини

Єден хазяїн робив на панщині. Ішов на роботу в поле і надибав малого хлопця. А то був чорт. Його вигнали з пекла, бо він не придбав для пекла жодної людської душі. І каже той хлопець до дядька:

— Озьміть мене з собою на роботу.

— Та де ти, — каже, — годен робити? Ти такий малий. Каже хлопець:

— Не бійтеся, господарю. Я буду робити.

І той взяв хлопця з собою. Та й почали вони в полі робити. А пан як увидів, що хлопець так робить щиро, та й каже:

— Би-с і завтра ще взяв хлопця з собою.

То взяв ’го хазяїн і другий день на роботу. А пан підійшов та й каже до того чоловіка:

— Знаєш що? Я тобі даю за третій сніп пшеницю молотити.

Пан говорить, а той хлопець слухає. Чоловік і брав би молотити, і боїться, а хлопець каже:

— Беріть. Змолотите. Не бійтеся нич.

Взялися вони. Прийшли, змолотили ту пшеницю. Змолотили і ділити треба. Каже хлопець:

— Все буде добре, не бійтеся нич. Беріть великий міх.

Звіяв чорт тоту пшеницю і сипле в міх. Вся пшениця пішла в той міх, зшитий з кількох міхів. Пан то увидів і подумав: «Я випущу бугая, вони напудяться і втечуть, та й лишать то все зерно». Випустив пан бугая, бугай до хлопця, а хлопець його за хвіст. Та й бугая на єдно плече, а міх на друге — і поніс. Пан думає: «Що ж то таке?»

Попродав чоловік трохи тої пшениці, а трохи лишив. Та й купив собі бричку й коні. Та й їде. Хлопець фурманить. Пан їде, і хазяїн з тим хлопцем їде. І як вони їдуть попри пана, панови все поламлеться бричка. Пан каже до господаря:

— Ти знаєш що? Ану, — каже, — ней той хлопець повозить мене. Та як тебе возить на бричці. Бо в мене чогось все ламлеться бричка.

І Дав ’го хазяїн до пана. А хлопець каже: — Ходіть і ви, господарю, зо мною. Каже пан до хлопця:

— Повези мене трохи на спацир. Я хочу видіти, як ти вмієш фурманити..

Запрягли коні в бричку, пан сів, а той господар сів позаду. І поїхали. Везе хлопець, та й везе. Пан каже:

— Вже завертай, бо я вже далі їхати не хочу. А хлопець каже:

— Ти казав, пане, щоб я тебе повіз. Пан каже:

— Спиняй.

А той везе далі. Привозить на то місце, де він мав ’го привезти, і каже:

— Пекло, утворися!

Пекло відкрилося, він пана під плече і туди його, в пекло. І завернув господар коні додому. А чорт зостався з паном у пеклі — він придбав пана, бо його вигнали з пекла, і він мусів когось придбати.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Тухля, Сколівського району, Львівської області
24 грудня 1990 року
Оповідач: Мочержак Aннa Миколаївна (1914)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Дивіться також: