Українські народні казки

Дятел і соловей

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був час, коли птахи перестали співати. Дізналися вони, що в одній далекій країні живе старий, мудрий чоловік, який вчить музиці. Тоді птахи вирішили відіслати до нього дятла і солов’я, щоб перевірити чи це так.

Дятел дуже поспішав, йому не терпілося стати першим у світі музикантом. Він так поспішав, що прибігши до мудреця, увійшов до нього, не постукавши та не привітавшись, та ще й крикнув йому під вухо:

— Старче! Навчи мене музиці!

Але мудрець вирішив спочатку навчити його чемності. Він вивів дятла за поріг, постукав у двері і сказав:

— Треба робити ось так!

Як зрадів дятел! Навчившись цього, він полетів, щоб здивувати світ своїм умінням. Соловей на своїх маленьких крилах прилетів пізніше. Він спочатку постукав у двері, привітався, попросив вибачення за непроханий візит і сказав:

— Я хочу, щоб ви навчили мене музики!

Мудрецю дуже сподобався привітний птах і він навчив солов’я всього, що знав сам. І з тих пір ввічливий соловей став кращим у світі співаком. А дивак дятел тільки й вміє стукати по дереві. Ще й до того навчає інших птахів. Своїм учням він говорить:

— Треба робити ось так! Це і є справжня музика! Якщо не вірите, спитайте у мудреця!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

71 (5127). Дятел і соловей. СУС —, новотвір. Записано 2008 року.
Оповідач: Лисюк Лідія Семенівна (1937 року народження), село Половинчак, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.