Українські народні казки

Дід, баба і борець

Українська народна казка Буковини

Був чоловік і мав жінку. Жили вони разом уже тридцять років. Каже їдного разу старий: — Поїдем, бабо, на ярмарок.

Та й поїхали вони обоє на ярмарок. Приїхали, дід дає волам їсти, а тут відки не взявся борець і кричить:

— Хто хоче боротися?! Боремся на сотню. Поборе хто мене — дістане сто карбованців. А поборю я, то дістану сотню від него!

Почула це дідова жінка. Приходи до воза, скидає з себе верхнє шмаття, кидає на віз і каже дідови:

— Давай сотню, піду боротися.

— Ти що, бабо, здуріла? — каже дід. — Та це ж борець. З тебе будуть сміятися. І гроші наші пропадуть.

— А ти нічого не кажи, лиш дай сто рублів, — каже баба. Дідови соромно перед людьми. «Уб’є борець бабу», — думає дід. Та й грошей йому шкода. А баба наперлася:

— Давай гроші.

«Пропадуть гроші, то баба й буде винна», — подумав дід і дав їй сто рублів.

Береться баба боротися. Як узяла та як кинула борцем! А дід дивиться і думає: «Не знав я, з ким жию». Борець устав, приступає до баби другий раз. Баба і другий раз кинула його. А був у них договір боротися до трьох раз. Як кинула баба борця третій раз, весь ярмарок став плескати — всі хотіли подивитись на ту бабу.

Бере баба від борця сто рублів і йде до діда.

— Купимо, старий, що треба, та й їдьмо додому.

Купили вони все, що треба було, запряг дід воли, і поїхали вони додому. Приїхали. Дід розпряг воли, дав їм їсти, приходи до хати та й каже:

— Бабо, бери, що хочеш, і забирайся від мене.

— А це чого? — питає баба. — Ми ж так добре з тобою жиєм. А дід їй:

— Я боюся тебе. Добре, як усе по-доброму. А як ми посваримося, то ти можеш мене убити. Я не знав, що ти така сильна. Бери з хати, що хоч’, лиш іди від мене.

А баба каже:

— Сили в мене багато, але ж ти мій чоловік. Хіба я тебе за тридцять років хоч раз ударила? Будем жити далі, і все буде добре.

Дід погодився, і довго ще жили вони у великій злагоді, бо хоч сильна була стара, але правильна вона була баба.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
28 травня 1979 року
Оповідач: Скаженюк Дьордій Степанович (1907)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.