Українські народні казки

Жаб’ячий спів

Українська народна казка про тварин

Як ціла бурса в ставі жабів співають звикло? З-межи них єдна, завше старша, співає вперед, веде перед, а тоті слухають. Каже:

— Кум, кума, позич полотна!

— Нащо?

— Умер син.

— А як ся називав?

— Гринь.

— Плачмо всі: «Ра, ра, ра!»

Як піднесуть тогди всі єден голос, не мож слухати.

Походження та примітки

Жаб’ячий спів. Зап. В. Гнатюк в 1897 р. у с. Пужники Бучацького пов. (Тернопільщина) від Т. Гринишиного. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 517

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.