☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Жив собі чоловік Сашка
Українська народна казка Кіровоградщини

Жив собі чоловік Сашка.

А в нього була синя семіряшка,

На голові шапочка,

А на штанях — латочка.

Чи хороша моя казочка?

Ви говорите, що хороша?

То дайте мені міх грошей.

А я далі розкажу,

Вас у подорож запрошу.

Помандруємо гуртом.

А цей чоловік був не простий,

Мав він голос чарівний.

Як заспіває він біля млина,

Ви почуєте його край села.

Мав він руки золоті,

Шив, кував і молотив.

Всі його гукали,

Бо за працю поважали.

Змайстрував він чудо дивне,

Облетів ним цілий світ.

І потрапив на обід

До царя Султана

За моря і океани.

Цар помітив диво-гостя,

А щоб краще зрозуміть,

Дав Сашкові на обід

Чудодійного вина.

А вино це не просте:

Хто у нього зазирне,

То зуміє прочитать,

Навіть думки угадать.

Цар Султан не міг збагнуть,

Що гостя не обмануть.

В нагороду дав йому

Свою доньку як жону.

І з тих пір живе й мудрує

Наш Сашко і хазяйнує.

Має млин, ставок і гай.

Мед із пасіки качає,

Діточок ним пригощає.

Ось і казочці кінець,

А хто слухав — молодець!

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

16 (7897). Жив собі чоловік Сашка. СУС —. Записала Шмарко Олена 2010 року. Козир Ганна Свиридонівна (1937). Кіровоградська область, Олександрівський район, Нова Осота