Українські народні казки

Жменька сміття

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив у одному селі чоловік та мав сина. Надумав чоловік женити сина та не міг знайти гарної та роботящої невістки.

Одного разу набрав чоловік повен віз слив і поїхав на базар міняти на сміття. Приїхав на базар і голосно вигукує:

— Міняю сливи на сміття! Міняю сливи на сміття!

Як почали до нього жінки сміття зносити, хто мішок, хто — два, а хто — аж три. А тут приходить до воза гарна дівчина і несе жменьку сміттячка, та й промовляє до дядька:

— Ой, не знаю, дядечку, скільки слив за своє сміття я поміняю.

Глянув чоловік на дівчину та й сказав їй:

— А тобі, дівчино, я віддам всі сливи. Та ще й сватів до тебе пришлемо, бо я маю гарного та роботящого сина, будеш йому доброю дружиною.

Так і зробили. Наступного дня поїхали вони сватати дівчину. Згуляли весілля. І по сьогоднішній день вони живуть-поживають та добра наживають.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

222 (5462). Жменька сміття. СУС —. Записано 2008 року. Кавун Катерина Іванівна (1935). Черкаська область, Шполянський район, Мар’янівка