Українські народні казки

Журавель і невдячний вовк

Українська народна казка про тварин

Зловив вовк овечку і пожирав ю так лакомо, що єму кість в горлі застрягла. Мучилось погане вовчище, ходило від звіряти до звіряти і просило, щоби єму хто кість з горла витягнув, за що обіцяло навіть заплату.

Надлетів журавель, увидів вовка, умилосердився над ним, вложив єму довгу свою шию в пащу і витягнув кість.

— Заплати ж мені! — сказав журавель.

— Тішся, що я тобі не відгриз твою голову, котру ти мені сам в мій писок встромив, — сказало погане вовчище і побігло в ліс...

Видите, діточки, як то некрасно бути невдячним!

Походження та примітки

Журавель і невдячний вовк. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 76. Час і місце запису не зазначені. Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1875, ч. 17, стор. 134.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.