☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Жінка за хопту
Українська народна казка Поділля

Жив собі чоловік і було у нього три сини. Не був він ні бідним, ані багатим. А був він добрим хазяїном і привчав до цього своїх синів. Найбільше любив поратися біля своєї земельки. Старші сини були трохи легковажні, а молодший все прислухався до батьківської поради. Виросли сини. Настав час їм женитися. Зібрав їх батько на сімейну раду.

— Сини мої, соколи! Вибирайте собі жінок роботящих, чепурних, правдивих. Цього року вродили дуже гарно груші. Вибирайте найкращі, їдьте по селах і міняйте груші на хопту, а по хопті буде видно, що за жінка вам дістанеться.

Роз’їхались сини по селах. От заїхав старший син в одне село, розклав свої груші, і сказав, що поміняє їх на хопту, і візьме собі за жінку ту дівчину, яка принесе найбільше хопти. З усього села стали зносити дівчата хопту ряднами. Вибрав старший син собі за жінку ту дівчину, яка принесла найбільше. Так зробив і середній син в другому селі.

А молодший син, помнив батьківську науку і не спішив з вибором. Стояли біля нього повно дівчат з великими ряднами і мішками хопти. Та ні одній із них не поміняв жодної груші. Так простояв до вечора. Аж бачить іде одна дівчина. Гарна як ружа: струнка, чорна довга коса по плечах опускалася нижче пояса. В косі була заплетена червона бинда. В руках у неї не було ані радюжки, ані мішка з хоптою. Тільки в долоні тримала кілька хоптин, але їй дуже хотілося груш, тому й насмілилась підійти.

— А де ж твоя хопта? — спитав її парубок.

Завстидалася дівчина і несміливо відповіла:

— Немає в мене хопти. Ось тільки кілька хоптин вирвала у сусідки на городі.

— Нічого, дівчино. Хвате і цієї. Поміняю на твою хопту всі свої груші. Геть занесу додому.

Пішли вони обоє. А там така чистота. Кругом хати квіти, на городі ані хоптини. І каже їй хлопець

— Будь моєю жінкою.

Справив батько весілля всім своїм синам. І купив їм по обійстю.

Став батько об’їжджати обійстя своїх невісток. У старшого сина він, аж взявся за голову: наченя немите, хата неметена, все кругом позаростало кущами. Те ж саме і в середнього сина. Тільки в молодшого сина все хазяйство було доглянуто.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

141 (7851). Жінка за хопту. СУС —, багато варіантів. Записала Стаднік Р. М. 2010 року. Колька Ганна Миколаївна (1900). Хмельницька область, Старосинявський район, Мисюрівка