Забув прізвище
Українська народна казка Кіровоградщини

Якось багатій спорядив наймита до міста. Повернувшись додому, хлопчик повідомив:

— Вам, господарю, переказував вітання пан…Ой лишенько, як же його звати? Поважний такий. Із довгими вусами. Забув прізвище!

— Невже так складно запам’ятати? — роздратовано вигукнув пан. — Пригадуй швидше.

Юнак, замислено почухавши потилицю, ледве чутно пробурмотів:

— На пташку схоже…

— Синицький?

— Не вгадали.

— Мабуть, Горобецький.

— Ні, це прізвище я б запам’ятав. Той пан мешкає неподалік лісу на Заріччі. В гості вас запрошував.

— Так то ж Вербицький!

— О! Так! Вербицький!

— Це прізвище на дерево схоже! — грюкнув кулаком розгніваний пан.

— І що? — не розгубився юнак. — Пташки ж на дерево сідають. Хіба помиляюся?