Українські народні казки

Завжди поруч

Українська народна казка Кіровоградщини

Відправляючи душу на землю, Бог покликав людину і сказав:

— Я відправляю тебе на землю. Тобі треба буде прожити важке життя. Але я сподіваюся, що ти справишся і проживеш його гідно. Не забувай про мене, і я завжди буду поруч.

Людина прожила важке, довге та праведне життя. Пройшов час, і вона знову повернулася на небо. Коли зустрілася з Богом, Він запитав, чи важко їй було на землі.

— Так, дуже важко, — відповіла людина.

— Але ти не забув мене, — відповів Господь, — дивися, он твоє життя. На карті йдуть два ланцюжки слідів, я завжди йшов поруч.

— Але, Господи, коли мені було зовсім важко і погано, сліди йдуть одні. Чому Ти кидав мене в ці моменти?

— У ці хвилини я ніс тебе на руках, — відповів Господь.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

183 (8079). Завжди поруч. СУС —. Записала Чабанюк Мирослава 2011 року. Гавриш Лідія Петрівна (1952). Кіровоградська область, Ульянівський район, Ульяновка