Українські народні казки

Зажерливість розуму не товариш

Українська народна казка Кіровоградщини

Жив бідний чоловік. Якось він задумався: «Чому бідним так тяжко на світі жити? Чому багачі забирають гроші від бідних людей? Якби я був багачем, то так не жив би. Я й сам би мав, і іншим давав би». Коли він так думав, то почув якийсь голос:

— Бери гаманець і будеш багатим. У ньому лише один золотий. Але як тільки ти його візьмеш, то появиться другий. Набери стільки, скільки хочеш, а тоді кинь гаманець у ріку. Доки не кинеш гаманець, не зможеш нікому дати свої гроші, бо вони стануть черепками.

Мало не здурів той чоловік од радості, коли вдома на столі побачив гаманець. Узяв один золотий, а на його місці з’явився другий. Почав чоловік витягати гроші і думати: «До ранку натягну стільки золота, що буде і мені, і людям. А тоді вже викину гаманець у воду».

А на другий ранок подумав: «Ще треба натягнути таку ж купу грошей, може, тоді буде досить». Коли прийшов вечір, жаль стало викидати гаманець у воду, подумав, що зробить це вранці. Не спав цілу ніч, все тягнув гроші з гаманця.

Вранці захотів дуже їсти. У хаті нічого не було, а купити щось не міг, бо гроші ставали черепками. Кинути гаманець у річку і того ранку пошкодував.

Так минуло днів десять. Від голоду чоловік знесилився, бо ніяк не міг з гаманцем розлучитися. Не зміг більше вже терпіти, дуже хотів їсти. Поніс до річки гаманець. Та не кинув його, пошкодував і знову вернувся до хатини.

Так і помер чоловік з гаманцем у руках серед великих куп золота. Ні собі, ні людям не зробив добра.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

152 (8037). Зажерливість розуму не товариш. СУС -745*. Записала Тарасенко Влада 2010 року. Тарасенко Віра Вікторівна (1940). Кіровоградська область, Маловисківський район, Смоліне