Українські народні казки

Заплутався

Українська народна казка Чернігівщини

Були собі чоловік та жінка. Та такі убогі, що мали тільки горщик квасолі. Можна б зварити, та солі нема. Ото молодиця каже чоловікові:

— Іди до міста та купи жменю солі.

— А якщо я забуду, чого йду?

— А ти іди та й кажи: «Жменя, жменя».

Пішов чоловік. Бачить, а по полю ходить сівач, сіє та примовляє:

— З одного тисяча! З одного тисяча!

А чоловік іде та й горлає:

— Жменя! Жменя!

Розгнівався сівач, наздогнав дядька та й відлупцював.

— За що ти мене б’єш? — дивується чоловік.

— За те, що я прошу з однієї зернинки тисячу, а ти — жменю.

— А що я мав казати?

— З одного тисяча. І я б тебе тоді пошанував.

Пішов дядько далі. Аж в одному селі йде похорон, небіжчика несуть. Ото підійшов до них чоловік та й кричить:

— З одного тисяча! З одного тисяча!

Як підхопили його родичі покійного, як почали лупцювати. Так молотили, що аж стомилися.

— Що ж ви мене лупцюєте? — питає чоловік.

— Треба було тобі казати: «Дай Боже, щоб це у вас було вперше та й востаннє!». Отоді ми б тебе пошанували.

Поплівся дядько далі. Аж їде весільна підвода. Зняв він шапку та й кричить здалеку:

— Дай Боже, щоб це у вас було вперше та й востаннє!

Як ухопили його бояри, та так товкли, що кулаки заболіли.

— Чим же я вам так не догодив? — питає чоловік.

— Ти ж би, телепню, скинув шапку та й крикнув: «Доброго здоров’я молодому!».

Плентається дядько далі, а боки так болять, що доторкнутися не можна. Коли це бачить, ловець підкрадається до голубів. Скинув дядько шапку та як загорлає:

— Доброго здоров’я молодому!

Голуби тільки пурх і полетіли. Заскреготав зубами ловець та й ну молотити дядька рушницею, замало душу не витрусив.

— Правди ти маєш за собою, — мовив дядько, — що я тобі зробив поганого?

— Нічого не треба було кричати, а зігнутися нищечком та й пройти.

Почвалав дядько далі. А четверо селян загубили капшук з грішми та й шукають. Бачать, а якийсь чоловік нищечком попід тин крадеться.

— То це ти знайшов капшук та й не хочеш віддати! — крикнули вони та за ним.

Тусали вже його так, що той ледве ноги додому приволік. А вже чого люди не додали, то вдома жінка прибавила.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

221 (4471). Заплутався. СУС 1696. Записала Логвиненко Яна (11 клас) 2008 року. Логвиненко Катерина (1960). Чернігівська область, Менський район, Бірківка