☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Заячі страхи
Українська народна казка Полтавщини

Жив собі заєць. І всього він боявся на світі. В лісі дерево заскрипить — він уже тремтить од страху. У полі трава шелесне — у нього в п’ятах холоне. І вирішив заєць:

— Якщо так мучитись, то краще піти й утопитись.

І поскакав бідолаха до річки. Біжить та й міркує:

— Оце розженуся — прямісінько головою у воду. Не так страшно буде вмирати.

Розігнався щодуху. А тут якраз жаби в березі сиділи. Побачили вони зайця — і шубовсть у воду. Зупинився заєць та й каже сам собі:

— Почекай, куций, не спіши! Виявляється, є на світі такі, що й тебе бояться.

І не став зайчик топитися.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

206 (4883). Заячі страхи. СУС 70. Записано 2008 року. Яненко Євдокія Якимівна (1943). Полтавська область, Оржицький район, Круподеринці

Заячі страхи
Українська народна казка Чернігівщини

Жив собі заєць. І всього він на світі боявся. В лісі дерево заскрипить — він уже з страху вмирає. В кущах щось шелесне — у нього в п’ятах холоне.

І вирішив заєць:

— Як так жити та мучиться, то краще втопитися.

І поскакав бідолаха до озера. Біжить і думає: «Оце розженуся та прямо в озеро». Розігнався щосили, а на березі жаби сиділи. Побачили зайця та й повтікали. Зупинився заєць і думає: «Видно, що є на світі такі, що мене бояться». Та й не став топитися.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

123 (4312). Заячі страхи. СУС 70. Записала Степаненко І. Ю. 2008 року. Єрмак Катерина Дмитрівна (1950). Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Бахмач