Українські народні казки

Заєць-соня

Українська народна казка Кіровоградщини

Жив собі на сосні зяблик, а під сосною зайчатко. Зяблик уставав раненько, чепурив своє гніздечко, готував сніданок, а заєць усе спав. Згодом прокинеться, відкриє очі і мовить:

— Проспав. Оп’ять без капусти остануся. Та й бігти за нею боязко.

Спрашує він у зяблика:

— Як ти так рано устаєш? Хіба не хочеш солодкі сни подивитися?

Зяблик отвічає:

— Хочеться й мені поспати, та я помню пораду моєї матері.

— Я тоже хочу її знати, — каже заєць.

Зяблик підлетів до його вуха і прощебетав:

— Щоб усього доволі мати, треба рано уставати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

131 (8014). Заєць-соня. Записала Підлісна Анна 2010 року. Жиган Клавдія Іванівна (1940). Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинка