☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Зернятко
Українська народна казка Кіровоградщини

Жив собі пан. У того пана було поле з пшеницею, але не було кому молотити.

Ось одного разу прийшов бідний чоловік до пана молотити пшеницю. Пан погодився, але сказав, що чоловік буде їсти те, що у чоботи нападає.

Так і робив чоловік день за днем. А те, що в чоботи падало, брав додому і з того мав поживу.

Одного дня налетіла на пшеницю зграя горобців і поклювала все зерно. Бідняк сів на стільчик і гірко заплакав. Чує чийсь голос:

— Я тут, підніми мене!

Побачив чоловік зернятко під листком лопуха і підняв його. Каже до нього зернятко:

— Посади мене в город і поливай джерельною водою. Потім побачиш, що буде.

Посадив чоловік зернятко і поливав джерельною водою. На ранок на тому місці розкинулося золоте пшеничне поле. Відтоді чоловік більше не був бідним.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

260 (8161). Зернятко. СУС —. Записала Марченко Анастасія 2010 року. Марченко Неоніла Іванівна (1946). Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новоукраїнка