Українські народні казки

Знаємо

Українська народна казка Поділля

Жили собі чоловік і жінка. Добрі люди були , але тільки нікого до кінця не слухали і завжди кричали:

— Знаємо! Знаємо!

Якось приходить до них незнайомий і приносить халат.

— Якщо надіти його і застебнутись на один ґудзик , — сказав чоловік, — то підніметесь на один метр від землі, на два ґудзики — до півнеба долетиш, на три — зовсім у небо полетиш.

Замість того, щоб запитати, як же назад повернутися, чоловік закричав:

— Знаємо!

Одяг він на себе халат, застебнувся відразу на всі ґудзики і полетів у небо. А жінка його біжить і кричить:

— Дивіться, дивіться ! Мій чоловік летить!

Так бігла вона, поки не впала в безодню, якої не бачила, бо дивилась тільки в небо. На дні безодні текла річка.

Кажуть люди, що вона перетворилася в рибку, а він в орла.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

212 (6779). «Знаємо». СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Купрійчук Ганна Яківна (1939 року народження) Літинський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.