Зозуля і соловейко
Українська народна казка Поділля
До однієї дівчини приїхав парубок свататись. Приїхав трійкою вороних коней на позолоченій кареті. Сам він був багатим і дуже вродливим. Весело відгуляли весілля. Молода поїхала жити до чоловіка.
Проїжджаючи по крутій дорозі, молодий три рази свиснув. Карета зникла, він став вужем, а вона змією. Прожили вони так два роки. Тоді дружина почала проситися в чоловіка, щоб той відпустив її в гості до матері. Вуж довго не пускав, а потім згодився. Коли жінка йшла, то вуж просив її нікому нічого не розповідати.
Пішла вона до матері, а вуж слідом за нею, та й заховався на дворі в стіжку сіна. Дочка розказала матері про своє життя, а її брати почули все це і запалили стіжок. Вуж згорів, а потім знову ожив і десь подівся.
Коли дізналась про все мати, то прокляла і зятя, і дочку. Донька стала одинокою зозулею, а зять соловейком. Ось тому зозуля літає без пари, а соловейко свою тугу виливає в найкращому співі.