Українські народні казки

Зозуля і соловейко

Українська народна казка Поділля

До однієї дівчини приїхав парубок свататись. Приїхав трійкою вороних коней на позолоченій кареті. Сам він був багатим і дуже вродливим. Весело відгуляли весілля. Молода поїхала жити до чоловіка.

Проїжджаючи по крутій дорозі, молодий три рази свиснув. Карета зникла, він став вужем, а вона змією. Прожили вони так два роки. Тоді дружина почала проситися в чоловіка, щоб той відпустив її в гості до матері. Вуж довго не пускав, а потім згодився. Коли жінка йшла, то вуж просив її нікому нічого не розповідати.

Пішла вона до матері, а вуж слідом за нею, та й заховався на дворі в стіжку сіна. Дочка розказала матері про своє життя, а її брати почули все це і запалили стіжок. Вуж згорів, а потім знову ожив і десь подівся.

Коли дізналась про все мати, то прокляла і зятя, і дочку. Донька стала одинокою зозулею, а зять соловейком. Ось тому зозуля літає без пари, а соловейко свою тугу виливає в найкращому співі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

54 (6006). Зозуля і соловейко. СУС 425М. Записано 2008 року. Стринада С. І.). Хмельницька область, Красилівський район, Зозулинці