Українські народні казки

Золотий клубочок

Українська народна казка Кіровоградщини

Маленька Наталочка, поробивши всю хатню роботу за свою хвору маму, сиділа біля будинку і відпочивала.

Глянувши на траву, вона побачила маленький золотий клубочок, який посміхався до неї. Дівчинка захотіла взяти його до рук, але він покотився по доріжці. Наталочка побігла за ним.

Довго-довго він котився і зупинився біля старенької хатинки. Дівчинка зайшла до неї і побачила на ліжку хвору бабусю. Вона принесла їй води, нагодувала, підмела в хаті. Бабуся подякувала їй.

Глянула дівчинка, а клубочок вже покотився далі. Вона пішла за ним. Котився, котився і раптом зупинився. Глянула Наталочка, а біля неї хлопчик в інвалідному візку. Вона з ним поговорила, словом лагідним підтримала, пригостила цукерками. Зрадів хлопчик цій зустрічі, а клубочок покотився далі. Дівчинка побігла за ним.

Зупинився клубочок біля великого палацу. Зайшла Наталочка до нього, а там так гарно, все сяє золотом і сріблом. Чийсь голос дівчинку спитав, де вона живе. Це була цариця Нагорода, а золотий клубочок був її помічником.

Вийшла цариця і нагородила дівчинку своїми подарунками за її добре серце. Так і всіх, хто робить добро, обов’язково чекає винагорода.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

15 (7896). Золотий клубочок. СУС —. Записано 2010 року. Мазенко Світлана Миколаївна (1927). Кіровоградська область, Олександрівський район, Нова Осота