Українські народні казки

Казка-забавлянка

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Кажу, кажу казку:

Через перелазку курка летіла,

Телята ревнули,

сусіди почули,

Попові звістили.

А піп із хижки

та погубив книжки.

А попадя з печі

та побила плечі.

А наймичка з груби

та побила груди.

Дитина з колиски

та побила писки.

Товчу, товчу мак.

Підступає дяк.

Чого, дяче, плачеш?

Бо мати била,

Вона і не била,

їсти не давала,

Дала книш.

Де ж той книш?

Мишка забрала.

Де ж та мишка?

Побігла в піч.

Де ж та піч?

Вогонь спалив.

Де ж той вогонь?

Вода затопила.

Де ж та вода?

Воли випили.

Де ж ті воли?

Довбня побила.

Де ж та довбня?

Шашлі поточили.

Де ж ті шашлі?

Кури похватали.

Де ж ті кури?

Полетіли в ліс.

Де ж той ліс?

Квітками заріс.

Де ж ті квітки?

Дівчата порвали?

Де ж ті дівчата?

Хлопці забрали.

Де ж ті хлопці?

Пішли на війну.

Де ж та війна?

Немає!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

137 (5323). Казка-забавлянка. СУС —. Записано 2008 року. Білошапка Марія Миронівна (1926). Черкаська область, Канівський район, Канів