Українські народні казки

Казка-небилиця

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили дід і баба. І були в їх гиндики. І вони запрягли в гарбу тих гиндиків і поїхали поле орать. А Рябко побіг попереду та заліг хвостом на те їхнє поле. Поїздили, поїздили, не найшли ніде того поля та й вернулись назад. Вернулись, подоїли там ті гиндики, назбирали там сиру і сметани, їхали, їхали, під горою перекинулись. Розсипали там ту сметану й той сир. Пішли взяли граблі, позгрібали, склали на гарбу та й привезли додому.

І якщо нелюбо, то не слухай, та брехать не мішай! Тут сама правда.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

166 (5215). Казка-небилиця. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Завірюха Олександра Іванівна (1921 року народження), село Тимошівка, Маньківський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.