Українські народні казки

Казковий будинок

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У лісі під ялицею,

Над річкою Бистрицею,

Будинок є казковий,

Багатоповерховий.

Стоїть він серед зелені

Вечірньої пори.

Всі поверхи заселені

Ізнизу догори.

На першому живе ведмідь

Поважний, волохатий.

Він цілу зиму собі спить

І не виходить з хати.

На другому живуть

Зелені жабки.

Чудово вміють за гілки

Чіплятись їхні лапки.

На третьому живе

Хвостата білка,

Весь день вона стрибає

Із гілки та на гілку.

А на четвертому сова

Зачинені віконця.

Бо ця бабуся лісова

Ніяк не любить сонця.

Найвище всіх на п’ятому

Сорока та ворона.

Як стануть розмовляти

Чорнява й білобока.

Говорить кожна голосно

І подругу не слуха.

Ховаються навколо всі

І закривають вуха.

Всі кажуть їм:

— Сусідоньки,

Ну як не сором вам,

Нечуваний, небачений

Здіймати тарарам?

— У нас така вже вдача

Такі вже голоси.

Ворона як закряче

То чуть на всі ліси.

Сорока заскрекоче

Словечко до слівця.

Сама спинитись хоче,

Та вже нема кінця.

Отак і гомоніла

Ця пара белькотух.

Аж поки сонце сіло

І гомін зразу вщух.

Настала в лісі тиша

Лише гілки колише.

Легенький вітерець.

Замовк і дім казковий,

Багатоповерховий

І казочці кінець.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

31 (5090). Казковий будинок. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Голонська Катерина Петрівна (1940 року народження), село Монастирище, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.