☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Катруся
Українська народна казка Кіровоградщини

В давні часи жили собі чоловік та дружина. Мали вони доньку Катрусю. Жили вони добре, та, на жаль, захворіла мама і померла. Батько довго сумував, але знайшов іншу жінку. А неї була дочка Олена. Катрусю вони не любили і примушували багато працювати. А Олена тим часом гуляла.

Одного разу каже Олена Катрусі:

— Ходімо до лісу, ягід нарвемо.

Пішли дівчата, а ввечері приходить Олена і приносить багато ягід. Та й говорить:

— От я скільки назбирала, а Катря пішла гуляти в гущину і не повернулася. Я гукала-гукала, а вона не обзивалася.

Батько чекав свою дочку і не дочекався.

Через деякий час їхали чумаки через ліс. Зупинилися відпочити. Один чумак говорить:

— Я зараз зріжу гілку і зроблю собі з неї сопілку.

Побачив він кущ калини. Зрізав гілку і зробив гарну сопілочку. Коли почав грати, сопілка заспівала:

Ой, помалу, чумаченьку, грай,

Та мого серденька не край!

Мене сестриця з світу згубила

Гострий ніж в серденько встромила.

Чумаки сиділи заворожені і слухали дивний спів. Ввечері приїхали в село і стали проситися на ніч. Господарі пустили, накормили, напоїли. Один чумак витягнув з торбини сопілку і почав на ній грати. Послухав господар дивний спів та й собі заграв. А сопілка й заспівала:

Ой, помалу, таточку, грай,

Та мого серденька не край!

Мене сестриця з світу згубила

Гострий ніж в серденько встромила.

Побілів батько, побіліла й дівчина, що сиділа на печі. Бо це була Олена, яка й згубила Катрусю. Простягнув батько Олені сопілку. Тільки дівчина піднесла її до губ, як вона заспівала:

Ой, помалу, сестрице, грай,

Та мого серденька не край!

Ти мене, сестрице, з світу згубила

Гострий ніж в серденько встромила.

Заплакала Олена і в усьому зізналася. І посадили її в темницю, де вона й досі сидить.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

138 (8022). Катруся. СУС 780. Записала Новікова І. М. 2010 року. Новікова Антоніна Федорівна (1937). Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинка