Українські народні казки

Квітень у гостях у березня

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Весняні місяці не живуть у мирі. Кажуть, що колись березень кликав до себе в гості квітня. Той і поїхав до нього возом. Березень взяв та й напустив на Квітня дощ. Місив, місив квітень грязюку та й вернувся. Березень заморозив землю і закидав снігом. Квітень зважився їхати в гості саньми. Почалася відлига, уперіщив дощ, і Квітень знову вернувся . Тоді квітень і хвалиться травневі:

— Так і так, — каже, — двічі збирався до березня в гості і ніяк не доїду. Поїду возом, та багнюка заважає; поїду саньми — відлига не дає ходу.

Травень і навчає його:

— Як хочеш доїхати, бери, каже, віз і поклади на нього сани і човен.

Зробив квітень так, як казав травень, і махнув до березня в гості. Березень напустив сніг, а той склав віз і човен на сани і поїхав далі. Полив дощ: розлилася вода всюди, — той склав віз і сани в човен і знов поїхав. Приїздить квітень до березня, а той і очі витріщив:

— Як ти, каже, зумів доїхати в таку лиху негоду?

— І не доїхав би вовіки, каже квітень, — та спасибі травневі: навчив.

— Ну , стій же, травню, я тобі крилечка вкорочу, — каже березень.

З того часу між березнем і травнем немає ладу. Що в травні зацвіте або зросте раннє, то березневий мороз і поморозить.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

126 (5332). Квітень у гостях у березня. СУС —, низка варіантів. Записано 2008 року. Гончаренко Лідія Микитівна (1939). Черкаська область, Черкаський район, Вергуни