Українські народні казки

Квітка бажання

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одна дівчина, на ім’я Ганнуся, не вірила, що бажання можуть здійснюватися. Але надзвичайний випадок примусив її думати по-іншому. Один прикрий випадок розлучив Ганну з найкращим другом Миколою. Дівчина сподівалася, що він ще повернеться, але все було марно. Так у сподіваннях та надіях минуло чотири місяці, але він жодного разу не поглянув на неї.

Одного дня, блукаючи темними теплими ночами, Ганна зустріла жінку. В її руках дівчина помітила дуже гарну квітку.

— Яка гарна квітка! Як вона називається? — не втрималася Ганнуся.

— Ця квітка незвичайна, вона зветься квітка бажання.

— Це неможливо, — вигукнула здивована дівчинка.

— Ще й як можливо, — усміхнулася жінка і простягнула їй квітку.

— Ось тримай, візьми собі, вона тобі знадобиться, я це відчуваю. Посади її під віконцем і будеш чекати доти, доки вона не виросте, і не стане яскраво рожевого кольору. Тоді й загадаєш бажання.

Ганна чекала два тижні. Одного вечора вона визирнула у віконце і побачила диво: квітка, яку подарувала їй незнайома жінка, розквітла і палала яскраво рожевим кольором. Дівчинка зраділа і вибігла на вулицю, ставши на коліна перед квіткою, вона загадала бажання:

— Нехай повернеться моя дружба з Миколою, і все буде, як раніше.

Наступного вечора Ганна сиділа біля річки і сумувала. Аж раптом почула знайомий голос. Це був голос її товариша Миколи:

— Ганно, вибач мене, якщо зможеш. Я хочу з тобою дружити.

Дівчина зраділа і, звичайно, вибачила товариша.

З тих пір пройшло багато часу. Ганнуся давно виросла і стала вродливою дівчиною, яку покохав Микола. Вони одружилися, побудували домівку, завели власне господарство, жили в мирі і злагоді. Але Ганна часто згадувала чарівну квітку бажання, завдяки якій вона стала щасливою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

273 (7411). Квітка бажання. СУС —, новотвір. Записала Качан Альбіна 2009 року. Куценко Олександра Дмитрівна (1928). Дніпропетровська область, Широківський район, Тихий Став