Українські народні казки

Кмітливий заєць

Українська народна казка Кіровоградщини

Якось дорогою зустрілися два вовки. От один із них розказав, що як з’їсти серце зайця, то можна стати таким прудким, як він.

От раптом дивляться, біжить заєць. Вовки його й зловили. Заєць почав їх благати, щоб вони відпустили його на волю. Вовки пояснили, що їсти його не збираються, їм треба лише серця. Маленьке зайченятко зраділо та й каже:

— Ходімо зі мною, бо серце залишилося вдома.

Коли зайчик був у безпечному місці, він сказав вовкам, що вони нерозумні, якщо повірили, що серце можна залишити вдома.

Якщо сила не може, то розум допоможе.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

109 (7992). Кмітливий заєць. СУС 91. Записала Коваленко Анастасія 2010 року. Коваленко Тетяна Іванівна (1952). Кіровоградська область, Олександрійський район, Соколівське

Кмітливий заєць

Українська народна казка Кіровоградщини

У темному лісі жили вовк та заєць. Зайчик був добрим і веселим, а вовк жорстоким. Вовчисько завжди підстерігав косоокого і знущався з нього. Завжди ховався зайчик від вовка у своїй хатинці.

Та цього разу вовчиську вдалося проникнути в хатину. Нікому було допомогти сіренькому. Переляканий зайчик зняв зі стіни дзеркало і заховався. Вовчисько підійшов до дзеркала і побачив своє відображення. До цього часу він ще не бачив себе в дзеркалі. На нього дивилося якесь страшне, чорне чудовисько.

Злякавшись вовк дременув з хати. Зайчик був дуже кмітливий і тому зумів перемогти вовчика. Із того часу вовк не чіпає його.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

221 (8120). Кмітливий заєць. СУС —, новотвір. Написала 2010 року. Турта Ярослава (1995). Кіровоградська область, Вільшанський район, Бузникувате