Козяча хатка

Українська народна казка Чернігівщини

Жив в одному селі бідний чоловік. Нічого в нього не було, лише коза. Влітку чоловік її випускав ночувати надворі. Та прийшла зима, а в кози хатки нема, ні з чого її зробити. Думав чоловік, думав та й зробив хатку з сиру, який отримав з молока. Поселив туди свою кізку.

Бігають вовчики, ведмедики та зайчики милуються хаткою та потрошку сиру смакують. Та й з кізкою потоваришували. Угляділа якось ту хатку лисиця. Лизнула — смачно. Стала лисиця гризти хатку, а коза злякалася і голосно закричала. Почули її звірі, позбігалися і ну гнати лисичку. А тут і хазяїн з рушницею. Як вистрелить, а лисиця злякалася і втекла. А кізочка залишилася жити в своїй хатці і звіряток частувати сиром.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

243 (4501). Козяча хатка. СУС —. Записано 2008 року. Кобижська Ганна Іванівна (1935). Чернігівська область, Прилуцький район, Прилуки